Щороку мишоподібні гризуни заселяють великі площі сільськогосподарських угідь і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, плодових насаджень. Найбільше їх у посівах багаторічних трав, вони стали для гризунів резерваціями, на один гектар виявлено 5-8 жилих колоній цих гризунів. Хоча погодні умови не сприяють життєдіяльності гризунів, але повсюдно спостерігається наростання їх чисельності.

 

 

На посівах озимого ріпаку іде прикрайове  заселення, проте економічного порогу шкодочинності ще не досягло і загрози для цієї культура на сьогодні не становить .

Найпоширенішими та найнебезпечнішими в посівах – сірі полівки (звичайна і гуртова) та миші (хатня, курганчикова, польова, лісова, жовтогорла). Мишоподібні гризуни дуже ненажерливі. Це зумовлено потребою у підтриманні температури тіла, яка не постійна і коливається в межах 30-400С. понад 70 % енергії, одержаної з продуктів харчування, витрачається на підтримання температури тіла. Тому, наприклад, звичайна полівка з'їдає за добу соковитого корму 100-350% від маси свого тіла, тоді як корова з'їдає лучної трави лише 4,8% від маси свого тіла.

Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця, ріпак.  Визначити видовий склад мишоподібних гризунів у посівах можна за характером пошкодження рослин і розселення. Якщо в полі зустрічаються ділянки «стриженої» рослинності, діаметр нір не перевищує 5 см, у нори затягнуті зелені стебла, є екскременти розміром із рисове зерно, то у групі гризунів переважають сірі полівки.

На присутність водяної полівки вказують погризені залишки стебел і кореневищ, діаметр нір понад 5 см, екскременти завбільшки 8-10 мм. Викиди землі з нір водяної полівки дуже схожі на кротовини.

Захист посівів озимини, багаторічних трав, плодових насаджень і навіть декоративних рослин (тюльпан, нарцис, кореневища півоній) проводять восени за наявності на озимих 3-х жилих колоній на 1 га, багаторічних трав – 5 жилих колоній на 1 га.

У зниженні чисельності мишоподібних гризунів важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Серед них найважливішим є агротехнічні: збирання без втрат врожаю, вчасна і якісна зяблева оранка, які позбавляють гризунів корму та надійного сховища.

Найефективнішим і най економнішим способом боротьби з гризунами є застосування біологічного препарату бактороденцид (зерно, заражене бактеріями мишачого тифу). Застосовують його в дозі 2 кг на 1 га, на 10 соток с/г культур норма витрат становить 200 г зернової принади. Важливо боротьбу з гризунами вести не лише в період їх масового розвитку, а і в період їх низької чисельності, коли вони живуть в межах резервації . Перевага біологічного препарату над хімічним полягає в тому, що йде зараження (загибель) всієї колонії, а не однієї особини.

З хімічних препаратів для боротьби з миловидними гризунами застосовують родентициди, які зареєстровані у Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Роденфос, зернова принада – 3 г на 1 нору, бродісан А,р, зернова принада – 3 г на 1 нору, , шторм, 0,005 % воскові брикети –0,7-1,5 кг/га та інші.

Щоб ефективно захистити посіви від мишоподібних гризунів важливо визначити домінуючі види та їх чисельність.

Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.

 

 

 

 

державний фітосанітарний інспектор                             Бенцаровський Б.М.