b_200_150_16777215_0___images_stories_18rik_01_img_0897.jpgb_200_150_16777215_0___images_stories_18rik_01_img_0908.jpgb_200_150_16777215_0___images_stories_18rik_01_img_0911.jpgb_200_150_16777215_0___images_stories_18rik_01_img_0922.jpgСьогодні, 26 січня, на могилу Лицаря Срібного Хреста Бойової Заслуги першого класу, курінного УПА Григорія Котельницького («Шугай», «Петренко»), що у с.Дусанів Перемишлянського району, прибули представники громадськості, громадських організацій, учні із с.Підгірці Бродівського району, та Золочівщини. Саме 26 січня 1944 року героя було вбито. Відтак, на могилі відбулась поминальна молитва, яку провели у співслужінні священнослужителі, які прибули із гостями, та місцевого пароха. Разом із Григорієм захоронений його побратим Булавий («Жайворонок»)

До вшанування пам’яті героя долучилась представники Перемишлянщини: Дусанівська громада та школярі, голова Перемишлянської районної ради Роман Андрусишин та представники райдержадміністрації, представники районного Братства ОУН-УПА.

Після цього гості поїхали у с.Кривня, що на Рогатинщині, до місця, де Григорій Костельний  загинув.

Довідково:

Котельницький Григорій Володимирович («Шугай»«Петренко»)  народився 8 вересня 1907 р у с.Підгірці Золочівського повіту, тепер Бродівського району.

Брав участь у роботі читальні "Прлсвіта" неодноразово обирався її головою. Був ініціатором створення драматичного гуртка, організував духовий оркестр, сам грав на кларнеті, співав у церковному хорі.

На початку 1930-х років у Підгірцях створено осередок ОУН, яку очолив Григорій.

Служив у польській армії, дослужився до звання капрала, пізніше старшого сержанта. У 1943 р. Григорій Котельницький був призначений повітовим організаційно-мобілізаційним референтом ОУН, перебував на цій посаді до 1944 року.

«Шугай» організував у Золочівській окрузі підстаршинську школу, яка дислокувалася у присілку с. Нестюки біля Поморян. Підстаршинська школа мала забезпечувати військовими кадрами Українську Національну Самооборону (УНС), яку було організовано на Львівщині в 1943 р. Перший відділ УНС «Шугай» сформував на Брідщині (Золочівська Округа ОУН) в селі Черниця, командиром якої був призначений підстаршина «Лапайдух».

На початку 1944 на базі відділів УНС утворилася оперативна група УПА-Західі «Шугая» призначили курінним командиром. Восени 1944 «Шугай» став командиром Тактичного Відтинку «Пліснисько», який охоплював Золочівський, Перемишлянський і Бродівський надрайони (повіти). До нього входили курені: «Шугая» і «Карого». До куреня «Шугая» входили сотні: «Свободи», «Оверка» і «Малинового». Одночасно «Шугай» займав посаду організаційно-мобілізаційного військового референта Золочівської округи ОУН, залишаючись при тому ще й курінним командиром УПА.

28 квітня 1945 р. наказом ч. 12 командира УПА-ЗАХІД «Шелеста»  за бойові заслуги «Шугай» був нагороджений Срібним Хрестом Бойової Заслуги 1 класу

Влітку 1945 р. «Шугай» перейшов на Тернопільщину.

26 січня 1945 р. в лісі біля сілКривня і Дусанова більшовики оточили криївку, в якій перебував «Шугай» і ще шість повстанців. Після одноденного бою четверо повстанців здалися, одного застрелили, двоє (в тому числі «Шугай») застрелилися, але перед цим Котельницький встиг знищити документи. Похований у спільній могилі разом зі священиком «Жайворонком» на Дусанівському кладовищі. Нині криївку, в якій загинув «Шугай», відновлено і встановлено меморіальну таблицю із написом: "26 січня 1945 року тут полягли героїчною смертю в нерівному бою з більшовицькими окупантами вірні сини України курінний «Шугай», священик «Жайворонок» і вістун «Чорнота». Вічна слава і пам'ять героям!»