Зміни до порядку оформлення результатів документальних перевірок

Буська ОДПІ  повідомляє, що з 09 вересня 2017 року набув чинності наказ Мінфіну України від 21.07.2017 №657 «Про затвердження Змін до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами», зокрема:

-  виключено норму щодо складання акта (довідки) перевірки виключно на паперовому носії (з метою надання можливості в подальшому надсилати акти через електронний кабінет платника податків (пункт 42.4 статті 42 Кодексу));

- передбачено порядок оформлення фактів відмови посадових (уповноважених) осіб платника податків розписатися у направленні (при проведенні перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи – у посвідченні) на проведення перевірки, фактів відмови у допуску до проведення перевірки (у зв'язку із змінами до пункту 81.1 статті 81 Кодексу);

-  внесено зміни щодо порядку і термінів подання платниками податків заперечень до актів (довідок) перевірок та додаткових документів (5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)) та їх розгляду органами ДФС  (терміни їх розгляду збільшено на 2 робочі дні) (у зв'язку із змінами до пункту 86.7 статті 86 Кодексу);

-  внесено зміни щодо порядку винесення питань на розгляд комісії по спірних питаннях – доповнено можливістю їх винесення не лише під час перевірки або розгляду заперечень, а і у інших випадках (у разі необхідності).

Також до Порядку оформлення внесено інші зміни щодо удосконалення структури акта (довідки) перевірки та інформації, що підлягає відображенню в матеріалах перевірки.

При заповненні реквізитів платіжних документів на сплату податків і зборів слід зазначати податковий номер платника податку

Фахівці фіскальної служби звертають увагу платників, що при сплаті податків і зборів до бюджету через каси банків або платіжні термінали самообслуговування у полі «Призначення платежу» необхідно зазначати податковий (ідентифікаційний) номер платника податку, якому нараховане податкове зобов’язання.

Оскільки, в органах ДФС облік нарахованих та сплачених до бюджету податкових зобов’язань ведеться згідно податкових номерів, ідентифікація платників податків згідно прізвища вказаного у полі «Призначення платежу», ускладнює або часто унеможливлює зарахування сплачених коштів на особовий рахунок такого платника.

Нагадаємо, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. При сплаті  податків, зборів та єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої вищевказаною постановою.

Затверджено порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків

Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків  визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог контролюючими органами, і поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг. Порядок затверджено наказом Мінфіну України від 30.06.2017 № 610  та набрав чинності з 8 вересня п.р.

Податкова вимога формуватиметься у разі, якщо платник податків не сплатить у встановлені Податкового кодексу України  строки суму:

узгодженого грошового зобов’язання;

непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Податкова вимога не надсилатиметься (не вручатиметься), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не буде перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 60 н.м.д.г., контролюючий орган надсилатиме (вручатиме) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається (вручається) платнику податків у письмовій та/або електронній формі, але не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого ПКУ граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Крім загальних реквізитів, вона повинна містити відомості про:

факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави;

розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою;

обов’язок погасити податковий борг;

можливі наслідки його непогашення в установлений строк;

попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави;

можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Скористатись податковою знижкою за навчання можна до кінця року

Буська ОДПІ нагадує, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки за 2016 рік, відноситься, зокрема, сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

Тобто, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, повинна мати відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення); тощо.

Для забезпечення правильності розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, доцільно надавати до фіскального органу копії зазначених документів.

Зазначена норма передбачена п.п. 166.1.2, п.п. 166.2.1, п. 166.3 ст. 166; п. 176.1 «в» ст. 176 Податкового кодексу України.

Реєстрацію податкової накладної зупинено: чи коригуються зобов’язання?

Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, або на попередню оплату. Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Отже, факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках — покупця товарів/послуг.

Якщо рішенням комісії ДФС України платнику відмовлено в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, таке рішення ним може бути оскаржене в адміністративному порядку, визначеному п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу, або в судовому порядку з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу.

При цьому коригування податкової та бухгалтерської звітності не проводиться, так як факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.

Які документи потрібно подати на підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних ?

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, у квитанції зокрема, зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Повідомлення та документи на підтвердження реальності операцій по зупинених податкових накладних  подається виключно в електронному вигляді.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації, затверджено наказом МФУ від 13.06.2017 N 567 із змінами та доповненнями від 21.07.2017 № 654.

Так, для критерію, зазначеного у п.п. 1 п. 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 це:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

Для критерію, зазначеного в п.п. 2 пункту 6 Критеріїв, затверджених наказом МФУ від 13.06.17 №567 це:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Про сплату єдиного внеску - на «гарячій лінії»

В Перемишлянському відділенні Буської ОДПІ  відбувся сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо особливостей нарахування та сплати єдиного внеску. На запитання платників відповідала ГДРІ відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Буської ОДПІ управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Львівській області Галина Кисіль.

Який термін дії договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та строки сплати єдиного внеску?

Згідно з частиною п’ятою ст. 10 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). При цьому сума сплаченого ЄВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму ЄВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановлених на дату укладення договору (крім осіб, зазначених в абзаці третьому частини першої ст. 10 Закону № 2464).

Одноразова сплата ЄВ за попередні періоди, платниками, які мають право на добровільну сплату ЄВ, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст. 10 Закону № 2464.

Відповідно до п. 2 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, у разі бажання особи сплатити ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і отримання від неї заяви про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування за формою, наведеною в додатку 5 до Інструкції № 449 (далі – Договір).

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє 10 календарних днів (п. 6 Договору).

Одноразова сплата ЄВ здійснюється однією сумою протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору (п.п. 3.4 п. 3 Договору).

Згідно з п. 5 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, звітним періодом є тривалість дії Договору, а якщо Договором передбачено одноразову сплату особою ЄВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), є період, за який одноразово сплачено ЄВ за попередні періоди.

Особи, які уклали Договір формують та подають самі за себе звіт протягом 30 календарних днів після закінчення строків дії Договору. Звіт подається за формою згідно з додатком 6 до Порядку № 435.

Найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився. Як правильно розрахувати єдиний внесок?

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI, у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Який граничний термін сплати єдиного внеску за себе підприємцями – платниками єдиного податку?

Згідно з п.п. 2 п. 6 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 № 449, ФОП – платники єдиного податку можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Таким чином, граничний термін сплати ЄВ за себе ФОП, які застосовують спрощену систему оподаткування – 19 число місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

У разі якщо останній день строків сплати ЄВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Зміни до порядку надсилання податкових повідомлень-рішень

Міністерство фінансів України наказом від 21.07.2017 № 658, внесло зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Наказ № 658 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.09.2017 №70 та набере чинності з 19 вересня 2017 року.

Щодо порядку складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, то уточнено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов’язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, що передбачені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення.

Мінфін змінив правила надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Зокрема, уточнили: податкове повідомлення-рішення вважатимуть належним чином врученим платнику податків (окрім фізосіб), якщо його надіслано згідно з правилами листування з платником, які встановлено ст. 42 Податкового кодексу України.

А податкове повідомлення-рішення вважатимуть надісланим (врученим) фізособі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження рекомендованим листом із повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку.

Окрім цього, затвердили нові форми  податкових повідомлень-рішень.

Заяву про перехід на спрощену систему оподаткування можна подати у Центрі обслуговування платників

Буська ОДПІ нагадує, що юридична особа чи фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до норм Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таку заяву можна подати у Центрі обслуговування платників, які діють при державних податкових інспекціях та їх відділеннях.

Заява подається за вибором платника податків в один із таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України.

Звертаємо увагу, 15 вересня – граничний термін подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з ІV  кварталу поточного року, а  20 вересня – відмови від застосування  спрощеної  системи оподаткування.

Обмеження при застосуванні спрощеної системи оподаткування підприємцями

Відповідно до ст. 291.5 Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання - фізичні особи - підприємці, які здійснюють:

- діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

- обмін іноземної валюти;

- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

- діяльність з управління підприємствами;

- діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

 

А також фізичні особи – підприємці:

- які здійснюють технічні випробування та дослідження, діяльність у сфері аудиту;

- які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- фізичні особи - нерезиденти;

- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

Чи має право підприємець - платник єдиного податку здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

 

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ).

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п.177.6. ст.177 ПКУ).

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

 

 

Про повноту сплати акцизного податку на Перемишлянщині

 

В Перемишлянському відділенні Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулась зустріч керівника відділення Ігоря Дяківа з суб’єктами господарювання, які є платниками акцизного податку з роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами.

Під час заходу розглядалось питання повноти нарахування та сплати акцизного податку, що є однією із складових наповнення місцевих бюджетів. Звернуто увагу, що платники сплачують податок до місцевих бюджетів, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Наголошено на змінах до форми та порядку заповнення та подання декларації акцизного податку ( наказ Мінфіну України від 24.04.2017 № 451), які набули чинності від 06 червня поточного року.

Також обговорено актуальні питання виплати мінімальної заробітної плати, гарантій її забезпечення, відповідальності за порушення трудового законодавства.

 

 

Про зміни в  адмініструванні ПДВ роз’яснили  у податковій

Фахівцями Золочівського, Перемишлянського відділень Буської ОДПІ проведено  семінар  для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з актуальних питань податкового законодавства.

В ході заходу присутнім роз’яснили функціювання системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Проінформували про зміни, внесені наказом Мінфіну України  від 21.07.2017 р № 654, зокрема, змінено  спосіб визначення величини залишку різниці, яка підлягає порівнянню з обсягом постачання товару/послуги, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування; змінено пункт 2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Так, письмові пояснення та копії документів, зазначені у цьому Переліку, платник податку подаватиме до ДФС лише в електронному вигляді. Також зазначили, що постановою КМ України від 19.07.2017 №536 внесено зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість (чинний з 22 липня),  зокрема:

- врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми ПДВ у випадку реорганізації платника; передбачена можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки;

-  прописана норма, яка передбачає повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200 1.5 Кодексу. Відповідне повернення здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.

-  втратила чинність, постанова від 25.01.2012р. №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».

Крім цього, розглянуті питання оподаткування заробітної плати, застосування податкової соціальної пільги, дотримання вимог трудового законодавства.

 

 

Оприлюднено спрощену податкову декларацію з податку на прибуток підприємств

Буська ОДПІ  повідомляє, що  15.08.2017 набрала чинності постанова КМ України від 09.08.2017 № 592 «Про затвердження Порядку переходу платників податку на прибуток підприємств до подання спрощеної податкової декларації з такого податку та форми спрощеної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, який оподатковується за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу на період до 31 грудня 2021 року застосовується ставка нуль відсотків для платників податку на прибуток, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період, не перевищує трьох мільйонів гривень та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

а) утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від п’яти до 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від п’яти до 50 осіб.

Постановою визначено, що платники податку на прибуток підприємств, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, і мають право застосовувати ставку податку 0 відсотків, за результатами кожного звітного (податкового) періоду складають спрощену податкову декларацію із зазначеного податку за встановленою формою та подають її контролюючому органові у строк, встановлений Кодексом для річного звітного (податкового) періоду. Так, за 2017 рік її слід подати не пізніше 01 березня 2018 року.

У разі коли за результатами звітного (податкового) періоду відсутні підстави для застосування ставки податку на прибуток підприємств 0 відсотків, платники податку подають контролюючому органові податкову декларацію із зазначеного податку в порядку, встановленому Кодексом.

Звіт про контрольовані операції подається за оновленою формою

 

З 16.06.2017 року набув чинності наказ Мінфіну України від 28.04.2017 № 468 «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – Звіт та Порядок).

Згідно з п. 1 розд. І Порядку Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Враховуючи викладене, звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2016 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 468. Водночас Звіти за 2016 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 468, вважаються дійсними.

Вказані роз’яснення надані листом ДФС від 10.07.2017 № 17973/7/99-99-15-02-01-17 «Про набрання чинності наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 468».

До уваги платників ПДВ!

З метою надання інформаційної допомоги та обговорення проблемних питань, що виникають під час зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, ГУ ДФС у Львівській області щовівторка та щочетверга, з 11-00 до 13-00 в залі №3 Центру обслуговування платників (1 поверх адмінприміщення по вул.Стрийській, 35) у м.Львові проводить зустрічі-консультації з платниками із зазначених питань.

 

В податковій відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія”

На запитання платників відповідала головний державний інспектор Перемишлянського відділення Буської ОДПІ Леся Виспянська.

Чи має право на податкову знижку військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення?

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу  податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом( п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ).        Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, не має права на застосування податкової знижки.

Право на податкову знижку має фізична особа, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

 

До якого контролюючого органу необхідно звертатись фізичній особі - власнику декількох об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?

 

Відповідно до підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

 

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

 

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

 

права на користування пільгою із сплати податку;

 

розміру ставки податку;

 

нарахованої суми податку.

 

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

Фізичною особою надано в оренду земельну ділянку платнику єдиного податку 4 групи. Чи потрібно сплачувати податок за землю орендодавцю ?

Відповідно до п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Водночас п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

У п. 292 прим. 1.3 ст. 292 прим. 1 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані державного земельного кадастру та/або дані з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.п. 288.2, 288.3 ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податкам четвертої групи на підставі договору оренди.

 

Cектор організації роботи Буської ОДПІ